Історія бібліотеки

Історія бібліотеки
Красилівська районна бібліотека заснована в 1922 році на базі хати-читальні. Статус районної отримала в 1923 році. Книжковий фонд її в той час представляв в основному українську дореволюційну класику — Т. Шевченко, І. Франко, П. Мирний, Л. Глібов,— і розміщав¬ся в одному шкафу. З0—35 читачів, які відвідували бібліотеку, були в основному комсомольці і безпартійна молодь містечка. З роками книжковий фонд зростає. В передвоєнні роки він нараховував до 20 тисяч книг.
Засновником бібліотеки був житель Красилова, керівник сільбуду Пастушок Макс. В 30-х роках роботу по розвитку бібліотечної мережі проводить Рудик Петро, який закінчив шестимісячні курси бібліотекарів при Жито-мирській райпартшколі. Пізніше завідуючим бібліотекою працював Ковальчук Григорій.
На протязі 117 років (з 1946 по 1963 рр.) колектив районної бібліотеки очолювала Побережна Надія Микитівна. На її період керівництва приходиться значний розквіт бібліотечної оправи в місті і районі. Кількість читачів сягає від 1,5 до 2,5 тис., яким видається З0— 35 тисяч книг. Збільшуються кошти на утримання бібліотеки. Бібліотека комплектується змістовною різно-галузевою і художньою літературою.
В 1955 році бібліотека займає три просторих, світлих кімнати в новозбудованому приміщенні. В бібліотеці функціонують два головні відділи: абонемент та читальний зал.
Бібліотека стає головною книгозбірнею району, здійснює організаційно-методичну роботу в сільських бібліотеках, мережа яких в ці роки розширюється до З0. Колектив бібліотеки збільшується до семи працівників. Значне міс¬це в роботі займає масова пропаганда літера¬тури: читацькі конференції, обговорення книг, бібліографічні огляди книг з актуальних тем та новинок книжкового світу.
Вагомий внесок в розвиток районної бібліотеки і бібліотечної справи на Красилівщині зробили працівники Фурман М. X., Щепанський С. Г., Клименко М. І., Мартинюк Г. І.
В 1963 році на посаду завідуючої районною книгозбірнею направляється випускниця Харківського державного інституту культури Сіренко Ліна Феодосіївна. На цей час припадає добудова приміщення бібліотеки, в результаті чого в квітні 1966 року районні бібліотеки для дорослих і дітей займають перший поверх добротного будинку в центрі міста.
З метою концентрації коштів на зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек, диференційованого науково і практично обгрунтованого комплектування бібліотек в квітні 1977 року створено централізовану бібліотечну систему (ЦБС). Центром її стає Красилівська центральна районна бібліотека (ЦРБ).
З цього часу розширюється структура центральної бібліотеки — створюються нові функціональні відділи: комплектування, організації та збереження книжкових фондів, відділ нестаціонарного обслуговування, збільшується штат бібліотеки до 22 одиниць творчих працівників.
Очолює централізовану бібліотечну систему Сіренко ,Л. Ф., яка являється одночасно і директором центральної районної бібліотеки.
Новій, кропіткій справі створення централізації в різні періоди віддавали свої знання і вміння ветерани бібліотечної ниви — Яковлева Р. А., Бондар Н. В., Качуровська Л. М., Олішевська О. Г., Ротай А. В. і молоді бібліотекарі Мазур Л. В., Питлик Н. Я Заусайлова Н. М., Чабаненко Л. Ф., і Клуніченко Н. А., Попович В. О., які з різних причин залишили стіни бібліотеки.
Склад сьогоднішнього колективу бібліотеки такий: поряд з досвідченими спеціалістами — Ничипорук І. Й., Скиба Г. 3., Щеринська С. М., Чайка Л. І., Козачук К. В., Савіцька Р. Ц., Радіонова О. М., Крисовата Г. І., Осташевська В. В. — тут трудяться і шукають кращі форми роботи з книгою Нурбаєва Н. М., Кравчук Н. Д., Кондратюк О., Шахрай Л. Е., Нестюк М. М., Царук С. В., Полюк Л. В., Безсмертна О. А., Гуменюк О. Г., Чайка Г. Щ., Москавлюк С. Г., Талагаєва Т. И., Копиткова 1. М., Трачук Л. П., Островська П. Е., Нахильчук Г. П., Роздайгора І. В.
Колектив центральної бібліотеки творчий, дружній і виключно жіночий. Всі працівники мають вищу чи середню спеціальну освіту. Середній вік бібліотекаря 33 роки.
В 1991 році центральна бібліотека розширює свою матеріальну базу — розташовується в великому двоповерховому будинку на центральній вулиці міста.
В 1989 році Красилівській центральній районній бібліотеці присвоєно ім’я поета-воїна, поета-земляка В. Булаєнка. Народився Володимир Дмитрович 8 червня 1918 року в с. Сорокодуби. На початку війни з третього курсу філологічного факультету Дніпропетровського університету добровільно пішов на фронт. За¬гинув 19 серпня 1944 року в бою за прибалтійське місто Баускас. Пристрасні рядки, що створив поет у роки жорстокої неволі, боронять правду, красу і свободу народу. Бібліотека постійно бере активну участь в вивченні та розповсюдженні творчості поета серед односельців його та жителів району.
Книжковий фонд центральної бібліотеки універсальний і розрахований на широке коло читачів. Складає він більше 75 тисяч екземплярів книг, періодичних та інформаційних видань. Відділ комплектування за час централізації бібліотечних ресурсів налагодив планомірну концепцію шляху книги з бібколектооа магазину до книжкової полиці бібліотеки. Щорічно в централізовану систему надходить до 70 тисяч друкованих одиниць, 4—5 тисяч з них надходять до центральної бібліотеки. Фонди містять інформацію про новини вітчизняного та зарубіжного життя. Широко представлена художня література. Чільне місце у фон¬ді займає краєзнавча література, яка відображає історію, географію, економіку і культуру Подільського краю взагалі, Красилівщини зокрема. В достатній кількості має бібліотека довідкові видання: енциклопедії, словники, бібліографічні посібники, розширюється фонд нот, платівок, кінофотодокументів. Література представлена в основному українською та російською мовами. Але за книгами на польській, англійській і інших мовах — недалеке майбутнє.
Для зручності обслуговування читачів на абонементі, на юнацькому відділенні організовано книжковий фонд з відкритим доступом. Особливе місце займає фонд читального залу. В ньому зібрані малотиражні книги для спеціалістів народного господарства, студентів навчальних закладів, література з підвищеним запитом, представлена в незначній кількості.
З метою наближення книги до місць роботи, навчання та помешкання жителів міста організовано тринадцять нестаціонарних абонементів: на виробничих ділянках підприємств, в гуртожитках, в дитячих таборах відпочинку.
Універсальний характер друкованих видань,, що містяться в усіх підрозділах бібліотеки, зручний графік роботи їх дають змогу учням, студентам, спеціалістам задовільнити їх навчальні, виробничі і просто любительські за-пити.
Щоденно послугами бібліотеки користуються 70—120 відвідувачів.
Одним із напрямків роботи колективу бібліотеки є безпосередня участь в організації вільного часу, активного відпочинку широкого кола читачів.
Затишок бібліотечної обстановки, неквапливе спілкування, обмін думками, обговорення активних проблем соціально-економічної політики, літератури, мистецтва, книжково-ілюстративні та інформаційні підбірки, музичні та танцювальні паузи — ось що приваблює людей в центральній бібліотеці.
Люблять книгу красилівці, поспішають в книгозбірню. Та особлива тут атмосфера перед проведенням масових заходів. І це зрозуміло. Години, проведені з книгою, в спілкуванні з друзями її, роблять людину добрішою. Головним тут є об’єднання відвідувачів в групи, клуби, студії за інтересами.
Через призму колективних об’єднань бібліотекарі спільно з читачами всіх поколінь розкривають повагу до історії незалежної України, своєї малої батьківщини, культивують доброту до людей різних національностей, їхньої мови, почуття гідності, розуміння істинної краси та інше.
В 1985 році при бібліотеці був створений клуб ветеранів війни та праці «Пам’ять». Хвилюючі, задушевні зустрічі об’єднують тут людей, обпалених війною, натруджених працею: «Твої тривоги й думи, ветеране», «Нам пісня душу зігріває», «Лірика фронтових літ», «Це чудово — будувати планету», «Історія Батьківщини — історія хліба», «Із сімейного архіву ветерана».
Ветерани — члени клубу — часті гості в учнівських та молодіжних виробничих колективах. Такі зустрічі молодої парослі з сивою мудрістю перетворюються в цікаві, невимушені діалоги.
Засновником літературно-мистецького об’єднання «Гроно» була центральна районна бібліотека і редакція місцевої газети «Красилівський вісник» в 1986 році. В його складі три секції: любителів літератури, живопису, музики. Понад 40 чоловік стали «гронівцями». Це люди із солідним життєвим стажем і зовсім молоді, різні за фахом, але єдині за покликанням, закохані в літературу і мистецтво, на-ділені творчим хистом.
Справжнім святом стає кожна зустріч членів об’єднання: гронівці беруть активну участь в обговоренні книги земляка І. О. Зозулі «Розшукується безпалий» та «Остарбайтер». На зустріч «Наша прем’єра: антологія талантів Красилівщини» завітали члени Спілки письменників Василь Бажанов та Василь Горбатюк; щорічно гронівці беруть участь у відзначенні дня народження поета-земляка Володимира Булаєнка, уродженця села Сорокодуби. В засіданні членів об’єднання по відзначенню 70-річчя з дня народження поета взяли участь українські письменники Микола Сингаївський, Дмитро Онкович, Микола Федунець, Микола Мачківський, Іван Іов, Василь Кравчук.
Атмосферу затишку і доброзичливості на засіданнях створюють виставки полотен місцевих живописців, схвильованість у звучанні творів початкуючих поетів і прозаїків, музичні хвилини, подаровані самодіяльними композиторами.
Серед найбільш плідних і активних гронівців — Оксана Габельчук, Поліна Шаньгіна, Світлана Щеринська, Надія Гладенюк, Євгенія Сич, Микола Коломієць, Петро Джерелейко.
У величезному потоці інформації, що її до-носить до нас преса, радіо й телебачення, не-легко розібратись і дорослому, а що вже говорити про молоду людину, коли їй 14—16 років. Аби допомогти в цьому юним при бібліотеці була створена дискусійна студія «Діалог». Програма студії створювалась з урахуванням побажань членів студії, які виявляються при анкетуванні молоді. Саме таким чином було запропоновано провести своєрідний урок і торичної пам’яті за повістю Л. Приставкіна «Ночевала тучка золотая», обговорення повісті Л. Жигуліна «Черные камни». Проведені зустрічі з ветеранами війни та праці, з воїнами- афганцями, цікавими людьми Красилівщини. Крім дискусій на політичні та соціально-економічні теми студійці оволодівали мистецтвом проведення інформацій, навиками користування літературою, системою картотек і каталогів. В практику проведення занять органічно вписуються музичні хвилини, ознайомлення з творчістю відомих митців.
Великий авторитет серед читачів завоювали інші клуби та об’єднання ЦРБ: «Відродження» — ознайомлення з супер-книгою Біблією та різними напрямами віровчення, «Надія» — професійний клуб бібліотекарів, «Чарівний клубок» — теорія та практика в’язання на спицях та крючком, вивчення польської мови, «Незалежність» — розбудова суверенної України.
В структуру центральної бібліотеки входить районна дитяча бібліотека. Відкрита вона в червні 1950 року. В перші роки роботи бібліотеки дитячим читанням керували Наумчук О. М., Бабенко Г. О., Ковтун Л. В., Галайко 3. Ю.
Вагомий внесок в розвиток бібліотечного обслуговування дітей в 50—60 роках зробила завідуюча бібліотекою Павловська Поліна Олександрівна. Пізніше цю справу продовжують Белова (М. І., Киричук О. О., Яковлева Р. А.
В 1979 році колектив районної книгозбірні для дітей очолює заступник директора по роботі з дітьми Анакіна Надія Андріївна. На цей період приходиться удосконалення бібліотечного читання дітей в місті і районі. Свою діяльність дитяча бібліотека пов’язує з навчально-виховним процесом в школі, здійснюється різноманітна за формою і змістом робота з дошкільнятами, батьками, вихователя¬ми шкіл та дитячих садочків. Справі прилучення школярів до джерел духовності від¬дають свої знання бібліотечні працівники Горенко Г. 1., Новикова С. П., Житомирська Т. М., Тумановська Л. Д. Всі мають спеціальну освіту, яка дає вміння і знання для організації активного освітнього та культурного дозвілля юних.
«Криничка» — так називається один із читацьких об’єднань при дитячій бібліотеці. Об’єднує клуб всіх тих, хто любить народні традиції, легенди, перекази, хто закоханий у рідний край.
«Відчиняє двері книга», «Слово народне, слово безсмертне», «Як жили наші бабусі», «Роде наш красний» — ці та подібні засідання клубу є вдалою спробою повернути свідомість дітей до тієї криниці, з якої черпали дідусі і бабусі любов до рідної мови, до народних звичаїв, обрядів, талантів, до того, що споконвіку живило наші серця, давало наснагу, вселяло гордість за свій народ, його культурні надбання. Юних читачів об’єднують і такі клуби як «Гармонія», «Подорож у професію», «Чомучки», на рахунку яких багато цікавих, задушевних зустрічей, бесід, дискусій, музичних, танцювальних та відео-пауз.
Важливим напрямком роботи колективу дитячої бібліотеки є також вдосконалення методики підготовки і проведення заходів з питань виховання культури дитячого читання бібліотеками централізованої бібліотечної системи.
Районна бібліотека являється центром методично-бібліографічної та краєзнавчої роботи бібліотек району. Створена диференційована система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників: семінари, практикуми, школи кращого досвіду. У методичній роботі, крім методично-бібліографічного, беруть участь всі відділи бібліотеки, вони одночасно являються базами навчання основних форм і методів бібліотечної роботи.
Довідково-бібліографічний апарат центральної бібліотеки включає бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки, фонд довідково-бібліографічних видань. Працівники бібліотеки допомагають читачам в доборі літератури з різних галузей знань.
Бібліотека видає різні за змістом малі форми бібліографічних посібників: «Герої Радянського Союзу — наші земляки», «Зозуля Іван Оксентійович», «Булаєнко Володимир Дмитрович», «Красилівщина в роки Великої Вітчизняної війни», «Красилів — місто на Поділлі». «Красилівській центральній бібліотеці — 70».
Важливу роль по вихованню у населення любові до рідного краю, вивчення його історії відіграє краєзнавча література. Бібліотека нараховує 673 екземпляри книг про Поділля і Красилівщину. Червоною ниткою проходить краєзнавча тематика через всі форми роботи бібліотеки.

Немає коментарів:

Дописати коментар